5 КЛАС. Урок 22. Таїнство покаяння

Таїнство покаяння

Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне.

Мф 4:17

Земна проповідь Господа нашого Ісуса Христа починалася із заклику до покаяння: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мф. 4:17)! Це не випадково. Адже щоб прийняти Царство Небесне, щоб увійти в нього і стати його громадянином, нам самим необхідно змінитися. Треба, щоб це блаженне Царство розкрилося в наших серцях.

У Євангелії ми читаємо: «Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). На жаль, сьогодні ця релігійна істина багатьма розуміється перекручено. Від людей можна почути поширену фразу: «У мене Бог в душі, тому мені не треба ходити до Церкви».

Небажання сучасної людини відвідувати Церкву - це те саме, що небажання хворого йти в лікарню. Людина не хоче усвідомлювати свою хворобу: «Я здоровий, навіщо мені йти до лікаря»? На жаль, це не так: є хвороба, яка позбавляє нас життя - благодатного життя з Богом. І ця хвороба - гріх.

У чому полягає небезпека такої хвороби? Насамперед - у духовній сліпоті. Духовна сліпота неминуче веде до падіння і духовної смерті, до скам'яніння душі.

З часу споживання першими людьми забороненого плоду з дерева пізнання добра і зла людина перестала розрізняти добро і зло. Вона почала сама для себе визначати, що є добре і що погано, почала сама шукати своє щастя, забувши, що вона є носієм образу Божого, а джерелом всіх благ є Господь.

Але якщо людина може забути про Бога, то Бог ніколи не забуде про Своє занепале створіння. Господь звертається до людей: «Відкиньте від себе всі ваші гріхи, якими ви грішили, і створіть собі нове серце і новий дух ... навіщо вам помирати ... покайтеся та й живіть» (Єз. 18: 31-32).

Бажаючи допомогти людині, Господь встановив у Своїй Церкві особливе таїнство - Таїнство Покаяння, яке полягає в сповіданні людиною своїх гріхів Богу в присутності священика. Звідси походить ще одна назва цього таїнства: Таїнство сповіді.

Сенс цього Таїнства полягає в тому, що людина, звіряючи своє життя з божественними заповідями, починає бачити свої гріхи. Вона починає усвідомлювати, що гріхи є перешкодами на його шляху до Бога. В душі людини відбувається переоцінка цінностей. Усвідомлення хвороби стає початком одужання.

Але навіщо потрібно сповідатися перед священиком, якщо можна принести покаяння Самому Богу? Дійсно, приступаючи до сповіді, ми каємося Богу, а не священику, який є всього лише свідком нашого покаяння. Але саме священнослужителям, як послідовникам апостольського служіння, Господь дав на землі владу розрішати (прощати) гріхи. «Що ви зв'яжете на землі, - говорить Спаситель, - те буде зв'язане на небі, і що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі» (Мт. 18,18).

Крім того, сповідь перед священиком дозволяє нам пережити очищувальний сором, а це необхідна педагогічна міра. Про це чудово міркує святитель Іоанн Златоуст: «Гріх - це рана, покаяння - ліки ... За гріхом слідує сором, супутником покаяння є свобода. Але сатана перекрутив порядок і з'єднав свободу зі гріхом, а сором з покаянням». Сповідуючи свої гріхи перед священиком, щиро відчуваючи скорботу за них, ми долаємо цей перекручений порядок речей.

Нарешті, слід розуміти, що сповідь не обмежується одним лише сповідуванням власних гріхів. Вона передбачає і пораду з боку священика. Володіючи знаннями та досвідом, він допоможе людині знайти правильний шлях для подолання гріха.

Гріх - це хвороба, але з Божою допомогою, що подається в Таїнстві сповіді, людина може зцілитися. «Зцілитися» буквально означає «знову знайти цілісність» - віднайти гармонію з Богом і самим собою, зі своєю совістю.

Запитання:

1. Як людина може увійти в Царство Небесне?

2. Поміркуйте над словами з Євангелія «Царство Боже всередині вас» (Лк 17:21). Як часто хибно люди розуміють їх? Як необхідно їх розуміти?

3. Поясніть поняття гріха.

4. Чому гріх порівнюють із хворобою?

5. У чому небезпека духовної хвороби?

6. Для чого Церквою встановлене Таїнство покаяння?

7. Яким чином християнин кається в Церкві?

8. Чому люди сповідаються перед священиком?

9. Для чого людині необхідне покаяння?

10. Що означає зцілитися?

Покаяння є очищення совісті.