Шановні настоятелі українських православних церков
та керівники дитячих недільних шкіл!
Закликаємо вас долучитись до християнського просвітницького руху!
Дякувати Богу, ми маємо незалежну державу і незалежну церкву. Наш святий обов`язок зберегти та укріпити це надбання. Та очевидно, що становлення і розвиток таких визначних інституцій суспільства неможливі без інтелектуальних та організаційних вкладень у майбутнє. На завтрашній світлий день ми мусимо спільно працювати вже сьогодні.
Однак тільки тоді і держава, і церква сягнуть омріяних висот, стануть міцними і шанованими в світі, коли їхньою основою будуть моральні закони. Це найголовніша умова здорового розвитку та історичного самовизначення народу.
Моральний стан суспільства в цілому впливає на всі без винятку сфери життя. В сім`ї – це атмосфера любові та турботи один про одного; в культурі – перевага високого над широковживаним, грубим та примітивним; в науці – відповідальність перед майбутніми поколіннями за використання можливостей технічного прогресу не на шкоду планеті; в економіці двигуном прогресу на моральних засадах має бути не конкуренція, в якій виживає сильніший, не особистий прибуток за рахунок інших, а творче бажання покращити цей світ, зробити щось цінне і корисне для людей; в політиці – мирне та добросусідське співіснування різних держав і народів на засадах взаємоповаги.
Відсутність або нехтування мораллю в житті суспільства неминуче позначається на його стані. І немає сенсу дорікати на недосконалість чи недієвість законів, на недотримання елементарних норм чи правил, на засилля корупції, яка роз`їдає всі верстви населення, тому що це тільки наслідок морального розпаду. Адже слово "корупція" з латинської мови так і перекладається - "розпад", "розтління", тобто фактично смерть живого організму. Не випадково абсолютно недієвими виявляються зовнішні методи боротьби із корупцією: посилення контролю і міри покарання з боку наглядових органів. Все марно і не слід очікувати результатів, оскільки зусилля направлені на боротьбу не з причиною, а з наслідком. Корупція є смертельною хворобою самої душі народу, тому зцілення в таких масштабах може відбутись тільки Вищою Животворчою Рукою.
Переживши докорінну руйнацію духовних основ суспільства, українська держава і українська церква прагнуть на відродження у благословенній силі і славі.
Зрозуміло, що цей перетворювальний процес не може відбутися одномоментно. І тим паче сам по собі. Щоб в майбутньому ми могли пишатися своєю державою, ми повинні найперше усвідомити, що немає нічого важливішого, ніж виховання підростаючого покоління. А усвідомивши, терпляче і з великою любов`ю займатися цією першочерговою державницькою задачею. Адже сьогоднішні діти - це завтрашні лікарі, будівельники, пілоти, вчителі, депутати. Тому, щоб ми могли в майбутньому довіряти хірургам, спокійно жити у новобудовах, підніматися в небо на літаках, віддавати в школи дітей і доручати країну в руки наших обранців, має діяти один єдиний неписаний закон - закон совісті.
І щоб демократія була дійсно прогресивною системою правління, щоб люди вільно і чесно обирали собі справді достойного президента, народ в масі своїй повинен мати високий культурний рівень, бути вихованим на принципах дотримання прав людини та поваги до особистості. Інтелігентність та освіченість мають бути нормою, а не ознакою елітності.
В цьому і є головна задача християнства, оскільки саме воно задає еталонні відносини та взірцеві орієнтири.
Роль церкви у становленні суспільства не може бути применшеною. Виховання духовно високої і свідомої особистості - це її вікова мета. До втілення цієї мети необхідно долучатися всім нам.
Та якщо ми хочемо справді дієвих зрушень, до цієї великої мети треба підходити системно. Не можна розраховувати на відчутний результат у масштабах цілої держави, якщо обмежуватись тільки розрізненими хаотичними спробами щось покращити в рамках свого приходу. Тільки об`єднавши та систематизувавши свої зусилля, ми вправі сподіватись на успіх.
На сьогодні можна констатувати, що з освітньою складовою просвітницького процесу світська школа в цілому справляється: в 21-му сторіччі немає жодного, хто не мав би середньої освіти (за окремими трагічними виключеннями). Грамотність 100%-на. Отже, система діє. А давайте уявимо собі на хвильку, що системи у світській освіті немає. Кожна школа сама собі визначає, що викладати чи не викладати. Яким би був результат не складно здогадатися. Без певної організованості марно очікувати плідних результатів.
Отже, одна з найважливіших задач православної церкви - розвиток освітньої гілки християнства, починаючи з вироблення спільної системи навчання в недільних школах, яка об`єднала б нас у єдиний живий організм, що розвивається.
В нашій школі «Чадо» з милості Божої є вже певні здобутки: працює сім рівнів - православні "Ясла", група дошколят "Малятко", 1-й, 2-й, 3-й, 4-й і 5-й класи Закону Божого - та плануються наступні. Кожний з цих рівнів має чітку програму, до кожної з тем ретельно підібрані ілюстративні матеріали, розроблена система поточного та підсумкового тестування, застосовуються різноманітні методи заохочення та стимулювання бажання навчатися самостійно, без примусу. Активно розвивається загальнокультурна складова: діти ознайомлюються із вітчизняними та світовими зразками мистецтва, викладається курс «Великі про Вічне», який включає біографії і світогляд видатних особистостей. До курсів «Закон Божий. 1 клас» та «Закон Божий. 2 клас» підготовлено та видано підручники, готуються до друку наступні.
Ми відкриті до співпраці з усіма бажаючими, готові надати всі свої напрацювання та методики, поділитися своїм досвідом та врахувати досвід інших.
Робімо разом святу Божу справу!
Чекатимемо на ваші відгуки та пропозиції. Щиро сподіваємося, що наш заклик не залишить вас байдужими і тоді завдяки нашим спільним зусиллям проповідь Христового Вчення набуде справді переконливої сили!
ЕТАПИ СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ НЕДІЛЬНИХ ШКІЛ "ЧАДО"