Дорогі батьки! Хочемо зазначити деякі аспекти стосовно домашніх завдань:
1) По-перше, нам з вами, вчителям і батькам, потрібно правильно розуміти свої ролі в загальному процесі навчання і виховання дітей:
· ви, батьки, прагнете дати своїм дітям уявлення про світ і закони його існування з вищої точки зору та навчити своїх дітей жити за цими законами – тому ви привели дітей до недільної школи, так?
· ми, вчителі недільної школи, раді вам допомогти в цьому: поділитися всім тим, що ми маємо, що ми знаємо і вміємо.
Розставляємо ці акценти для того, щоби ми з вами правильно розуміли мету, з якою співпрацюємо: ваша мета – взяти у нас якомога більше корисного для своїх дітей, наша мета – дати якомога більше корисного вашим дітям. Тому все, що ми створюємо (уроки, питання, завдання та інше), - все це на допомогу вам у роботі зі своїми дітьми. Ви – їхні безпосередні вчителі, ви з ними знаходитеся в щоденному контакті, а ми, вчителі, тільки допомагаємо вам.
2) Враховуючи вищесказане, ми, вчителі, не можемо, як би не старалися, навчити ваших дітей фундаментальним основам буття, спілкуючись з ними тільки півтори години раз на тиждень. Не можемо без вашої участі! В школі діти отримують перші відомості про Закони Божі, а вдома їх потрібно повторити та закріпити, тільки тоді вся наука не буде марною. В класі дітей багато, відповідно, і моментів, коли діти відволікаються,
3) Ми дуже добре розуміємо, що навантаження у сучасних дітей велике, навіть занадто велике. Усвідомлюємо, що домашнє завдання із Закону Божого також посягне на вільний час дитини. Достатньо довго, усі попередні роки, ми не практикували задавати дітям додому завдання. Але, на жаль, ця практика показала, що трохи не всі наші зусилля пропадають даремно і в результаті діти, відучившись декілька років в недільній школі, не знають і не розуміють найважливіших речей. Стало ясно, що без повторення і закріплення матеріалу в домашніх умовах навчання дітей може проходити вхолосту. Тому нам з вами, якщо ми хочемо ввести дітей у світ Божий, все ж таки, потрібно знайти віконце вільного часу, щоби крізь нього впустити в дитячу душу Творця.
4) Основний предмет вивчення Закону Божого – це пізнання Істини. А процес пізнання Істини схожий на процес відкриття: тут потрібно, щоби душа і розум були готові сприймати інформацію, слідкувати за думкою та проникати в глибини свідомості. Тому, якщо ви бачите, що дитина стомлена і не готова до сприйняття, не силуйте її, будь ласка, не примушуйте робити д/з тільки тому, що «задали і треба здати». Важливо створити умови для вивчення Священної Історії: шукайте відповідний момент, зацікавлюйте, навіть інтригуйте певним чином (а що ж там було далі?), старайтеся створювати особливу обстановку (затишну, невимушену, трохи таємничу, щоб дитина сприймала завдання як пригоду, як подорож у минуле, щоб слідкувала за подіями з цікавістю дослідника-слідопита, який шукає дорогоцінний скарб і намагається розгадати найбільшу в світі таємницю).
5) Перш ніж приступати до занять з дітьми, вам, батькам, необхідно попередньо самим підготуватися. Підручники адресовані не стільки дітям, скільки вам. Особливість недільних шкіл в тому, що розмежування на класи не орієнтується на вік дітей (в першому класі навчаються не ті діти, кому виповнилося 7 років, а ті, хто вперше починає вивчати Біблію, а це може бути і дитина 10-12 років, а може бути і дорослий). З огляду на це, підручники написані не під певний вік, а під певний богословський рівень, де 1 клас – початковий не тому що найпростіший, а тому що фундаментальний, з нього все починається, 1 клас – це знайомство з Біблією). Кожний з уроків усіх класів (з 1-го по 4-й) містить найважливішу інформацію з теми, що подана тезисно, в стислій формі. Такий формат не дитячий, він більше підходить дорослим, або принаймні старшим дітям. Але, в той же час, він дозволяє ємко передати найважливіші аспекти та сконцентрувати думку на головному. Тому читати підручники та роздруківки уроків ми радимо вам, батькам, перед тим, як приступати до бесіди з дитиною (кожна тема міститься на двох, максимум чотирьох сторінках і займе у вас часу не більше 5-7 хвилин). Читаючи урок, ви для себе обов`язково виділяйте головну думку, яку потрібно буде донести дитині (зазвичай вона виділена червоним кольором наприкінці уроку в підручниках або жирним чорним шрифтом у вордівських роздруківках). Ваша задача, вивчаючи з дитиною урок, підвести її до розуміння цієї думки. Для батьків учнів 1-го та 2-го класів, які бажають глибше розібратися в темі, на сайті до кожного з уроків підібрано богословську літературу, з якою ви також можете ознайомитися перед тим, як пояснювати урок дітям. Батькам учнів 5-го класу потрібно разом з дітьми передивлятися фільми, розміщені на відповідних сторінках уроків на сайті, та обговорити їх, даючи відповіді на запитання.
6) Приступаючи до занять з дитиною, почніть зі спільної молитви. Щира молитва дає потужний заряд натхнення, сили та просвітлення. Натхнення - важлива річ! Воно перетворює роботу на задоволення. А саме в такому дусі і потрібно вивчати Слово Боже.
7) В першому класі починати виконувати домашнє завдання потрібно з читання Біблії. Відповідні уривки із дитячої Біблії розміщені на сторінках підручника в кожному уроці. Розділи підручника «зміст уроку», «план уроку» та «запитання» мають бути логічним продовженням знайомства з Біблією, її тлумаченням. Але читання Біблії не має обмежуватися 1-м класом, ця практика має початися з тим, щоби ніколи не завершуватися. Поки діти маленькі, читайте з ними разом дитячу Біблію, коли стають старшими, переходьте до дорослої.
8) Якщо в першому класі недільної школи навчаються діти 7-8 років, необхідно і нам, і вам, батькам, не просто зачитувати інформацію, а перекладати її на дитячу мову: тобто викладений матеріал потрібно адаптувати до дитячого рівня, підшукувати прості слова, використовувати зрозумілі в їхньому віці поняття, не заглиблюватися надто глибоко, а слідкувати за тим, щоби була сприйнята головна думка теми. Тому краще за все - не читати їм підручники, а переказувати своїми словами, або читати і одночасно пояснювати. Зверніть увагу також, що в переліку запитань до уроку є питання із зірочками – це питання для молодших дітей, відповіді на які бажано, щоб дитина знала. Запитання без зірочок складніші, якщо дитина ще надто мала для них, їх можна опускати.
9) Ще продуктивніше пояснювати дітям нову тему не з допомогою підручника, а використовуючи презентації, так само, як роблять вчителі на уроках. В презентаціях міститься уся інформація, що є і в підручниках, але крім того в них є ще додаткові пояснення та, що важливо для дитячого сприйняття, вони проілюстровані картинками, а візуалізація відіграє в дитячому віці чи не найважливішу роль. Тому, краще за все, читайте підручник самі, готуючись до уроку, а потім запускайте презентацію і передивляйтеся її разом з дітьми, наче фільм, коментуючи по ходу.
10) Відповідати на запитання в д/з краще за все з допомогою тестів (це також презентації з питаннями і відповідями, проілюстровані картинками). Після опрацювання нової теми запускайте тест. Спочатку ви зачитуйте питання і чекайте від дитини відповідь, а потім наступним слайдом перевіряйте, чи правильною була дитяча відповідь. В робочий зошит відповідь записуйте по ходу тесту.
11) Відповіді на запитання в робочому зошиті можуть бути написані як вами, так і дітьми. Якщо дитина доросла і для неї не складає проблеми швидко читати та писати, то вона може відповідати на запитання і сама (одразу зазначимо, що такий спосіб опрацювання уроку найпродуктивніший, таким чином дитина найкраще усвідомить і найкраще запам`ятає матеріал). Але якщо діти ще малі, читати та писати швидко не вміють, то тоді ви самі зачитуйте їм запитання, нехай вони відповідають усно, а ви з їхніх слів записуйте відповідь. Але ніколи не записуйте, будь ласка, відповіді без обговорення їх з дітьми, в цьому немає жодного сенсу.
12) Відповіді на запитання можна записувати дуже коротко, саму тільки суть, але промовляючи їх вголос, щоб діти чули, що ви записуєте.
13) Аби розподілити навантаження від д/з і полегшити його виконання, радимо вам ділити його рівномірно на тиждень та виконувати порціями. Причому, найважчу частину, повторення уроку та запитання до нього, краще залишити на суботу, а протягом тижня переглядати мультфільми та фільми, читати оповідання та відповідати на питання до них.
14) Оповідання з підручника чи робочого зошита радимо читати разом, зачитуючи їх дітям, тому що в даному випадку наша мета не навчити їх читати, а навчити думати. Нехай їхні зусилля зосередяться не на буквах, а на обдумуванні змісту і висновках.
15) Фільми та мультфільми також радимо вам переглядати разом з дітьми. По-перше, корисно коментувати їх по ходу, бо діти ще не здатні розставляти правильно акценти. По-друге, вам потрібно знати зміст фільму чи мультфільму, щоби перевірити, чи правильно дитина зрозуміла його. Але, крім цього, спільний перегляд кінострічок ще подарує вам чудову сімейну традицію проводити час разом з дітьми та брати безпосередню участь у їхньому психологічному, емоційному та моральному зростанні. І навіть більше того, нам самим, дорослим, дуже корисно час від часу занурюватися в дитинство, щоби очистити, омити наші почуття. Не заради ж сміху Христос сказав нам бути, як діти? Це велика настанова, якою ми, на жаль, часто нехтуємо.
16) Наприкінці хочемо підкреслити, що не зроблене д/з не потягне за собою жодних санкцій з нашого боку. Двійок ми не ставимо і жодним чином дітей не караємо))) Якщо не було можливості зробити д/з, то це просто дуже шкода, оскільки всі теми Закону Божого тісно пов`язані між собою і якщо якась із них випадає, то руйнується уся логіка Біблії. Тому ми радимо вам старатися знаходити можливість і час, в тій мірі, в якій сприймає дитина, регулярно виконувати д/з, читати Біблію і взагалі говорити з дітьми про Бога.
Дорогі батьки, сподіваємося на розуміння та очікуємо від вас готовності до співпраці. Закликаємо і надалі ділитися з нами, вчителями, та один з одним думками та особистим досвідом роботи з дітьми. Звертайтеся до нас з будь-якими запитаннями, будемо раді вам допомогти.
Успіхів вам та натхнення у пізнанні Слова Божого!