Малятко. Урок 22. Прости мене! Прощаю тебе!

Презентація: prosti-mene!-proshchayu-tebe!-z-komentaryami.pps (2 962 кБ)

Презентація: malyatko,-urok-22-(versiya-2).pps (19 804 кБ)

Молитва "Отче наш" Структура уроку

ЗМІСТ УРОКУ:

Любі діти!

Отже, як ми з`ясували, ми з вами в цьому світі не зовсім вільні… Нам всім хочеться бути хорошими, добрими, жити в мирі і дружбі, але щось у нас не виходить… Виявляється, якась ворожа сила нам в цьому заважає…

Ми знаємо, що добре - це коли всі один з одним ладять. Не сваряться, не ображають один одного, слухають, розуміють, підтримують. Коли всі посміхаються, всі радісні, задоволені і щасливі...

Знаємо… А робимо чомусь навпаки. Замість того, щоб послухати маму з татком, зробити так, як вони просять, іноді чогось пручаємось, упираємося, знаходимо якісь приводи не зробити, як треба. Навіщо?.. Адже і батьки були б радісні, і нам би було приємно за самих себе…

Або друзі нас просять щось для них зробити, або чимось поділитись. А нам лінь, або шкода чогось, і ми починаємо вигадувати небилиці, чому ми їм нічим не можемо допомогти…

А якщо нам хтось раптом заподіяв якусь шкоду!.. О, тоді ми вже зовсім себе не стримуємо, з наших вуст звучать образливі слова, а іноді і до дій вдаємося… І вважаємо себе правими! А що?!.. Це не Я! Це вони!!..

Звідки в нас злість? Ми ж добрі!.. Звідкись взялась…

Не від Бога, бо Господь – це Сама Доброта. Це підступна зла сила крадькома намагається на нас впливати. Якусь підкинути нехорошу думку, або навчити чомусь поганому… Розсварити нас з батьками, з друзями та й з самими собою…

Але ж ми знаємо, що добре, а що погано. І просто скажемо йому: «Стоп! У тебе нічого не вийде! Я не хочу бути на тебе схожим! Я хочу бути схожим на Бога! Йди геть!!!..» А він боїться навіть імені Божого і від нашої молитви щезне вмить.

І тоді ми відчуємо, як нам стало легко! Нам захочеться всім зробити щось дуже хороше! В першу чергу батькам. Пригадаємо, чим ми їх засмутили… І поспішимо до них, скажемо: «Простіть мене!..» О, як вони зрадіють!..

Згадаємо наших друзів, яких образили. Як ми могли?.. «Простіть! Я й сам не знаю, що зі мною було!..» - скажемо ми сміливо і побачимо сяючі очі і простягнуті до нас руки. Ми знову друзі, і між нами нема ворогів…

А потім ми відчуємо, що нам ще щось заважає почувати себе абсолютно щасливими… Якийсь камінь на душі… І пригадаємо тих, які образили нас. Можливо, сильно образили… Але ж і вони, мабуть, не хотіли? Напевно, і їх злий янгол підбурив на сварку? То ж треба їх рятувати від нього, помолитися за них!.. А, може, й самим підійти та сказати: «Друже, давай не сваритись.» Злоба відступить, і ми почуємо:

«Прости мене!..» Посміхнемось і скажемо: «Прощаю тебе!»

І от тоді темрява відступить від нас і в душі у нас засяє Боже Сонечко!..

ПЛАН УРОКУ:

Ми хороші чи погані?

Всі ми хочемо бути хорошими, але у нас це не виходить.

Розуміємо, що краще все робити правильно, але робимо навпаки.

Кого ми ображаємо?

Коли ми не слухаємо своїх батьків, ми ображаємо їх.

Ми можемо ображати друзів, знайомих і навіть незнайомих людей, якщо погано до них ставимося.

Звідки в нас є злючка?

Коли ми ображаємо інших, ми злі. Хіба ми хочемо бути злими? Ні!

Ця злість в нас не від Бога, оскільки Бог – дуже Добрий!