5 КЛАС. Урок 12. П`ятий член Символу Віри
Бесіда про П`ятий член Символу Віри
Якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша.
Перше послання до Коринфян святого апостола Павла (15:17)
У п'ятій та шостій частинах Символу віри говориться про воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, Його вознесіння на небо і про те, якої слави удостоєно єство людське:
"І воскрес на третій день, як було написано.
І вознісся на небеса і сидить праворуч Отця".
Ісус Христос помер на Хресті у Велику П'ятницю, а воскрес в "Єдину із субот" - в день, наступний після суботи, який відтепер в пам'ять про це буде називатися воскресним днем.
Звістка про подію дуже швидко поширилася по всій Юдеї та за її межами, викликаючи де радість і захват, де недовіру та насмішки, а де й гнів та ненависть.
Розповідь про Воскресіння Христове стала центром апостольської проповіді. Апостоли, проповідуючи, що не переказують Нагірну проповідь, не передають з вуст у вуста розповіді про чудеса Христові, вони говорять лише одне: "Він помер за гріхи наші і воскрес".
Подія, що відбулася дві тисячі років тому в Єрусалимі, «при Понтії Пилаті», стало найголовнішим для кожної людини, якщо вона увірує в Сина Божого, що спокутував гріхи всіх людей, буде вірити і радіти тому, що Він воскрес, і немає Його серед мертвих.
Пасхальною іконою православної Церкви є ікона "Зішестя в пекло". Після смерті Христа тіло Його покоїлося у гробі, а душа зійшла в пекло.
Така була доля всіх людей з моменту гріхопадіння. Людина, як би праведно вона не жила, після смерті перебувала в пеклі, в місці граничного розлучення з Богом. Це було наслідком вибору, який людина зробила ще будучи в раю: вона не забажала бути з Богом в Вічному Житті.
Гранична точка Божественного сходу під землю виявляється початковою опорою людського сходження до небес. Пекло обманулося: думаючи прийняти свою законну здобич - людину, воно раптом виявило, що в нього увійшла не просто людина, а Бог! В обитель смерті увійшло Життя, в осередок темряви - Отець Світу. Місце небуття, смерті наповнюється невичерпним життям, божественною вічністю, і безумовно, влада пекла над людиною зникає.
Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога? Воскрес Христос - і ти зігнулося, і впали демони. Воскрес Христос, і радіють ангели. Воскрес Христос, і Життя існує. Воскрес Христос - і жодного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих - Первісток зі спочилих.
Святитель Іоанн Златоуст
Христос воскресає. Він залишає пекельні межі, виводячи звідти всіх, хто побажав приєднатися до Нього. Христос переміг смерть, і тепер кожен, хто піде за Ним, зможе успадковувати Життя вічне. Воскресіння Христове засвідчує перемогу над гріхом і возвіщає звільнення людей від влади зла - вічної смерті. За словами апостола Павла, воно підтверджує дійсність звершеного Ним спасіння та істинність нашої віри: «Якщо Христос не воскрес, то марна й віра ваша».
У дні Свого земного служіння, як відомо з Євангелія, Господь неодноразово воскрешав померлих. Однак всі повернуті Ним до життя не були вільні від закону тління і не уникнули смерті в кінці свого життя. Тільки Христос, "возвставши з мертвих", вже не вмирає - смерть більше не має над Ним влади.
Воскресіння Христове - це не просто оживлення тіла і повернення в той стан, який був перед смертю, але преображення всього людського єства, якісна зміна його стану. Для перетвореного тіла Христа не існує фізичних перешкод, воно з легкістю проходить через закриті двері і замкнені замки; воно не підвладне законам тління.
Православна Церква вірує, що таким же буде й тіло людини після Другого Пришестя Христа, коли воскреснуть мертві і приймуть новий образ живі, і Бог буде "весь у всьому".
Після Воскресіння Господь ще протягом сорока днів перебував на землі з учнями, готував їх до проповіді Євангелія, вчив про Царство Боже, розкриваючи таємниці спасіння людського роду.
На сороковий день Ісус Христос вознісся на небо зі Своєю пречистою плоттю, і в Його Вознесіння людське єство було удостоєно тієї слави, яку Він мав за Божеством Своїм, перш ніж існував світ. Господь возноситься і сідає праворуч Бога Отця!
Людська плоть, прославлена і обожнена, зійшла на небо та й стала причасницею вічної слави Сина Божого. Людина з'єдналася з Богом в найтіснішому і нерозлучному союзі. "Славу, яку Ти дав Мені, Отче, дав Я їм - ученикам, послідовникам Своїм. Я хочу, щоб вони були там, де Я!"
Сталося те, для чого Господь створив людину, те, чого сподівалася і чого не сміла сподіватися людина, сходячи в похмурі глибини пекла, але про що возвіщали старозавітні пророки.
З любові Бог Слово зійшов на землю; любов’ю відчинений нам рай, і всім показаний вхід до небес.
Преподобний Єфрем Сирін.
Запитання:
1. Що є центром апостольської проповіді?
2. Яка подія є найважливішою в житті християн?
3. Яка ікона вважається Пасхальною іконою в Православній Церкві? Чому саме вона?
4. Для чого Христос зійшов до пекла?
5. Що сталося після входу Христового в пекло?
6. Яка подія відбулася на 40-й день після воскресіння Господа нашого Ісуса Христа?
7. Яке значення Вознесіння Господнього для кожної людини зокрема?
8. Якими будуть люди після всезагального воскресіння за Переданням Православної Церкви?
9. Як змінилося життя людства після Воскресіння Христового?
Додаткові файли для скачування:
Версія для друку
robochiy-zoshit.-urok-5-12.docx (25 кБ)